ukru

19.09.2011

Рослинна енциклопедія. Фітоестрогени та їх значення

Протягом сторіч людство зверталося до природи за допомогою, і вже давно ми звиклись із думкою про користь трав у збереженні та зміцненні здоров`я. Емпіричний пошук та застосування в профілактичних та лікувальних цілях різних біологічно активних природних компонентів рослинного й мінерального походження, так само як і продуктів океану, морів та рік, відомі із глибокої давнини. Ще до нової ери в Єгипті, Китаї, Тибеті, Індії та інших країнах Сходу склалися досить стрункі системи профілактики та терапії різних захворювань людини шляхом використання, найчастіше в натуральному виді, спеціально приготовлених продуктів з рослинних, тварин тканин, мінеральної сировини. Рослини в той далекий час служили людині як їжею, так і ліками. Цей взаємозв`язок протягом 16-ти тисяч поколінь закріпився генетично. Тому застосування рослинних компонентів у медицині та косметології є одним з найважливіших альтернативних методів оздоровлення людини та  профілактики найпоширеніших захворювань.

 

Історія початку виробництва спеціальних фармакологічних форм для лікування хвороб людини відноситься приблизно до 130 - 200 г нашої ери, коли К. Галеном уперше були розроблені технологічні прийоми виготовлення ліків (настоїв, екстрактів, порошків) із природної сировини. За сучасними уявленнями, рослинний засіб - це цільний біогенетичний комплекс, що включає в себе активно діючі речовини та інші вторинні метаболіти, протеїни, ефірні масла, хлорофіл, мікроелементи, неорганічні солі, вітаміни та ін. Медичні препарати, виготовлені з рослин, незважаючи на відносно слабко виражену на перший погляд фармакологічну активність, у деяких випадках можуть виявитися значно більш ефективними, чим їхні синтетичні аналоги. У наш час сучасна медицина використовує більше п`яти тисяч речовин, субстанцій і препаратів, асортимент яких систематично обновляється. Приблизно 2/5 діючих лікарських речовин одержують із лікарських рослин. Застосування засобів рослинного походження обумовлено їхньою малою токсичністю та м`якістю дії. Тому використання фітотерапії залишається актуальним для практичної медицини.

 

Відомо більше 20 з`єднань, які в організмі людини та рослин діють ідентично. Їх називають фітоестрогенами. Термін «фітоестрогени» уживається для позначення естрогеноподібних речовин, що втримуються в багатьох лікарських травах. Варто розрізняти поняття «фітогормони» і «фітоестрогени». Фітогормони - це з`єднання, що утворяться в малих кількостях в одній частині рослини, що звичайно транспортуються в іншу його частину та визивають специфічний ростовий або формотворний ефект через рецептори. Ці з`єднання мають різну природу, але жоден із них не має властивості естрогенів. Дослідники Каліфорнійського університету почали спробу застосування деяких фітогормонів у косметиці. Точний механізм їхньої дії невідомий. Поки доведено лише, що вони мають антиоксидантні властивості, але ніяк не естрогенну дію. Тому використання фітогормонів для заповнення в клітинах шкіри недоліку естрогену безглуздо та просто неможливо.

 

Споконвічно до фітоестрогенів відносили тільки рослинні стерини, які по своїй природі ліпофільні (жиророзчинні), та являють собою неомилювану частину рослинних жирів, що в організмі людини не синтезуються. За своєю хімічною структурою вони нагадують естрогени людини, і тому можуть активізувати ті ж рецептори поверхні клітин у людини, що власне естрогени та, як і естрогени людини, можуть стимулювати проліферативні процеси в епідірмісі, підсилювати процеси утворення колагену та фібронектину.

 

Фітоестрогени мають такі ж біологічні властивості, що й ендогенні естрогени. Можливо, це пов`язане з тим, що фіто- і ендоестрогени подібні за структурою та однаково сприймаються естрогеновими рецепторами організму. Майже всі фітоестрогени містять дифенольне кільце, але в іншому їхня хімічна структура може дуже відрізнятись. Єдине, що їх поєднує - це здатність активувати специфічні рецептори на мембранах клітин. Рецептор - це білкова молекула, що може прочитати сигнал і передати інформацію далі. Для цього сигнальна молекула (ліганд) повинна зв`язатися з рецептором і утворити особливий комплекс. Ліганд і рецептор підходять один одному, як ключ до замку, тому ніяка інша молекула не може активувати рецептор. І все-таки, фітоестрогени якось обманюють його та змушують клітину реагувати так само, як якби вони були справжніми естрогенами.

 

Фітоестрогени мають двоїсту природу, вони можуть виступати і як підсилювач, так і як блокатор гормонів, що врівноважує їхню дію на гормональний баланс. Тобто фітоестрогени можуть діяти і як естрогени, так і як антиестрогени, залежно від необхідності. Механізм дії селективних модуляторів естрогенних рецепторів заснований на конкурентному зв`язуванні з рецепторами клітин. Оскільки фітоестрогени «конкурують» за рецептори та блокують їх стосовно ендогенного естрогену, то в результаті виникає парадоксальний антиестрогенний ефект, що використовують для профілактики та лікування деяких гормонозалежних захворювань (у тому числі андрогенного облисіння).

 

Відомо, що рослинні масла з найбільшим вмістом стеринів - це масла сої, зародків пшениці, льону, гранату, фініка, волоського горіха й ін. Вважається, що бета-сітостерол, кампестерол, стигмастерол є найбільш схожими за структурою та дією із естрогенами. Але стероїдні фітоестрогени, на відміну від тваринних естрогенів, досягають ефектів у концентрації, що перевищує концентрацію естрогену в 5000 і більше разів. Естроген чітко зв`язується з рецептором у певний час і при певних обставинах. Особливістю фітоестрогену є те, що тільки одна з 5000 молекул може «обдурити» рецептор і приєднатися до нього. Якщо ми займемося математичними підрахунками, то побачимо, що досягнення естрогеноподібного ефекту за допомогою стероїдних фітоестрогенів, виділених, приміром, із сої, не можна очікувати просто через масло сої. Слугуючи джерелом стероїдних фітоестрогенів, воно містить усього 0,37% загальних стеринів. Для ефективної дії концентрація їх повинна бути набагато вище, тому потрібно спеціальна витяжка та концентрування. Якщо на етикетці зазначена інформація про введення в косметичний продукт якогось рослинного масла як багатого джерела фітоестрогенів, то це аж ніяк не свідчить про можливість одержання бажаного естрогеноподібного ефекту. Інша картина буде, якщо ввести стероїдні фітоестрогени в необхідній концентрації, виділені з того ж масла, але тільки за допомогою спеціальних додаткових методів.

 

Фітоестрогенною активністю володіють не тільки речовини стероїдної природи, але й фенольні з`єднання гідрофільної (розчинної у воді) природи, а саме флавони, флавоноїди, ізофлавони, халкони та ін. Ряд авторів їх так і називають - фенольні фітоестрогени. Геометрично структура деяких фенольних з`єднань дуже схожа з 17| 3-естрадіолом, тому може бути сумісна з рецептором останнього.

 

Взагалі варто відмітити, що естрогеновий рецептор є унікальним за «нерозбірливістю» серед вкрай специфічних рецепторів стероїдів. Він здатен вступати у контакт із багатьма з`єднаннями, що мають структурну близькість із естрогенами. При цьому досить наявності у складі молекул речовини випробування однієї-двох фенольних груп. Не вдаючись у подробиці механізму зв`язування естрадіолу та фенольних фітоестрогенів з рецепторами естрадіолу, відмітимо, що дуже важливими є подальші конформаційні зміни, що виникли у результаті взаємодії рецептора із лігандом, що й визначає характер відповідного сигналу.

 

Існує велика кількість доказів, що підтверджують - так звані фенольні та стероїдні фітоестрогени мають прямий локальний ефект на компоненти цитоплазми та різні органели:

 

 Флавоноїди, що є кофакторами ензимів у людини, саме в такий спосіб впливають на людський організм, причому флавоноїди при цьому проявляють сувору вибірковість. Так, екстракти персику й абрикосу містять флавоноїд пруназин, що інгибує перетворення допахрому до меланину. Кемпферол та мірицетин інгибують активність 5-альфа редуктази II-го типу, що синтезується сальними залозами в шкірі. Всі ці ензими, як відомо, контролюють якість шкіри та ріст волосся, у той же час їхня активність і синтез регулюються естрогенами людини.

 

 Фенольні з`єднання здатні взаємодіяти із вільними радикалами, зменшуючи інтенсивність окислювання ліпідів. Це приводить до гальмування малонового діальдегіду. Антиоксидантна дія флавоноїдів підвищує опірність до різних негативних факторів зовнішнього середовища, а також стресових станів, при яких спостерігається підвищення концентрації вільних радикалів.

 

  Метаболічна дія флавоноїдів зв`язана зі стимуляцією синтезу білка (волосся також складаються із білка, зокрема, із 18 амінокислот) і прискорення регенерації ушкоджених клітин, що має домінуюче значення при відновленні фолікулів волосся.

 

 Флавоноїди регулюють функціональний стан стінок капілярів, зменшуючи їхню крихкість, поліпшуючи мікроциркуляцію крові. У шкірі голови це сприяє поліпшенню харчування корінь волосся, що впливає не тільки на якість волосся, але й на їхню кількість.   

 

У більшості випадків в існуючій нині косметиці ці речовини перебувають у недієвій концентрації. Відомо, що флавоноїди активно використовуються як фармацевтичні препарати. Застосування флавоноїдів у професійній косметиці та, тим більше, у масовій - обмежене. Якщо флавоноїди внесені не в тій формі або концентрації в запропонований косметичний продукт, заявленого ефекту вони не матимуть.

 

Майбутнє застосування флавоноїдів, як і інших фітоестрогенів, полягає в застосуванні ретельно очищених і концентрованих флавоноїдів, а не в простому концентруванні неочищеного екстракту, оскільки в таких неминуче буде паралельно підвищуватися і вміст, наприклад, алкалоїдів і сапонінів, що зовсім небажано.

 

Нині основна проблема у використанні флавоноїдо-стеринів рослинного походження в косметиці полягає в тім, що відбувається зосередження їхнього використання як естрогеноподібних речовин, що не завжди має під собою доказову базу. Результати, отримані в експериментах in vitro намагаються перенести відразу ж на живий організм людини.

 

Таким чином, доводиться визнати, що наявність речовини в тій або іншій рослині й виконання цією речовиною певних функцій ще не гарантує можливості використання цієї речовини в певних практичних цілях. Варто мати на увазі, що в будь-яких конкретних умовах фізіологічна активність з`єднання відносна і є похідним не тільки його структури, але й концентрації, а також особливостей реагуючої системи.

(У статті використовувалися публікації професора, доктора біологічних наук Деменко В. І., Москва)  

Корисна інформація

27.11.2017

Як зупинити випадіння волосся

21.11.2017

Аптечні засоби для росту волосся

Препарати проти випадіння волосся у жінок і чоловіків Біоксин Волосся і життєвий цикл волосся Як зробити волосся густим? З Біоксин! Цікава інформація Контактна інформація Натуральна лікувальна косметика для волосся, купити в інтернет-магазині Поширені питання стосовно загального використання Біоксин

Рейтинг